Надійний дах — це запорука затишку та довговічності всього будинку. І хоча основну увагу зазвичай приділяють фінішному покриттю, як-от металочерепиця чи шифер, справжній захист ховається глибше. Йдеться про покрівельні плівки, які відіграють роль щита для утеплювача та кроквяної системи. Неправильний монтаж цього, на перший погляд, простого елемента може призвести до катастрофічних наслідків: протікання, гниття деревини, плісняви та втрати тепла.
Питання, як правильно укладати плівку на покрівлю, є одним із ключових у будівництві. Від цього залежить, чи буде ваш «покрівельний пиріг» працювати як єдина система, чи стане джерелом постійних проблем. Розберемося в тонкощах цього процесу, типах плівок та основних правилах монтажу, щоб ваш дах служив вірою і правдою довгі роки.
Види плівок та їх призначення: що обрати?
Перш ніж братися за монтаж, важливо зрозуміти, що «покрівельна плівка» — це загальний термін. Існують різні матеріали, призначені для виконання конкретних завдань. Неправильний вибір плівки рівнозначний помилці в монтажі.
Основні типи плівок:
- Гідроізоляційна плівка (гідробар’єр): Її основне завдання — не пропустити вологу ззовні (конденсат з-під покрівлі, сніг, дощ) до шару утеплювача. Вона має низьку паропроникність.
- Пароізоляційна плівка (паробар’єр): Монтується з внутрішньої сторони утеплювача (з боку приміщення). Її функція — не дати теплій вологій парі з будинку потрапити в утеплювач, що може призвести до його намокання та втрати теплоізоляційних властивостей.
- Супердифузійна мембрана (вітробар’єр): Це сучасний матеріал, який одночасно захищає від води ззовні та вільно випускає пару з утеплювача назовні. Це дозволяє монтувати її впритул до утеплювача без додаткового вентиляційного зазору.
| Тип плівки | Місце монтажу | Основна функція |
|---|---|---|
| Гідробар’єр | Зверху утеплювача (з боку вулиці) | Захист від зовнішньої вологи |
| Паробар’єр | Знизу утеплювача (з боку кімнати) | Захист від внутрішньої пари |
| Супердифузійна мембрана | Зверху утеплювача (можна впритул) | Захист від вологи та виведення пари |
«Покрівельний пиріг схожий на якісний одяг для туриста: зовнішній шар не промокає, внутрішній — відводить вологу від тіла, а утеплювач зберігає тепло. Якщо переплутати шари, можна змерзнути і промокнути».
Технологія укладання: покроковий процес
Розглянемо загальний алгоритм монтажу зовнішньої гідроізоляційної плівки або мембрани, оскільки саме цей етап викликає найбільше запитань.
Крок 1: Підготовка та розкочування
Монтаж плівки починається від карниза (нижньої частини даху) і ведеться вгору до конька. Рулон розкочується горизонтально вздовж крокв. Дуже важливо звернути увагу, якою стороною укладати плівку. Зазвичай виробник наносить на лицьову сторону логотипи та розмітку. Завжди звіряйтеся з інструкцією!
Крок 2: Фіксація та натяг
Плівку попередньо фіксують до крокв будівельним степлером. Важливий нюанс:
- Гідроізоляційну плівку не можна сильно натягувати. Її укладають з невеликим провисанням між кроквами (1-2 см). Це необхідно для стікання конденсату і компенсації температурних розширень.
- Супердифузійну мембрану навпаки, потрібно добре натягнути, щоб уникнути її контакту з покрівельним покриттям та шуму від вітру.
Крок 3: Організація нахлесту
Полотна укладаються з нахлестом.
- Горизонтальний нахлест (між нижнім та верхнім рядом) має становити не менше 10-15 см. Для зручності більшість виробників наносять спеціальну смугу вздовж краю плівки.
- Вертикальний нахлест (при стикуванні двох рулонів в одному ряду) робиться на крокві і має становити близько 20 см.
Крок 4: Герметизація стиків
Місця нахлесту обов’язково проклеюються спеціальною двосторонньою стрічкою (бутилкаучуковою або акриловою). Це створює суцільний герметичний контур і запобігає задуванню снігу та потраплянню вологи під плівку. Також герметизуються всі місця примикання плівки до димоходів, мансардних вікон та інших елементів.
Крок 5: Монтаж контррейки
Поверх плівки вздовж кожної крокви прибивається дерев’яна контррейка (брусок товщиною 3-5 см). Вона остаточно притискає плівку до крокв і, що найважливіше, створює необхідний вентиляційний зазор між плівкою та фінішним покриттям (обрешіткою). Цей зазор дозволяє повітрю циркулювати та висушувати будь-який конденсат.
Практична порада:
Не залишайте плівку надовго під відкритим сонцем. Більшість матеріалів мають обмежений термін стійкості до ультрафіолету (зазвичай від 1 до 3 місяців). За цей час покрівля має бути закрита фінішним покриттям.
Правильний підхід — запорука надійності
Монтаж покрівельної плівки — це відповідальний етап, який не терпить поспіху та недбалості. Правильно підібраний матеріал та дотримання технології укладання забезпечать надійний захист вашого дому від вологи, збережуть тепло та продовжать термін служби всієї покрівельної конструкції. Це саме та робота, якісне виконання якої дарує спокій на десятиліття вперед.
Автор та редактор
