Ванна кімната — це простір, де функціональність має поєднуватися з естетикою та безпекою. Сучасні дизайнерські рішення часто передбачають зонування простору за допомогою перегородок. Вони допомагають відокремити душову зону, приховати унітаз або просто додати інтер’єру стильний акцент. Однак монтаж будь-яких конструкцій у ванній вимагає особливого підходу через високу вологість та специфічні умови експлуатації.
Питання, як правильно кріпити перегородки в ванній кімнаті, є ключовим для забезпечення їхньої надійності та довговічності. Неправильно підібране кріплення або помилки під час установки можуть призвести до розхитування конструкції, протікання та навіть руйнування. Давайте детально розглянемо процес монтажу для найпопулярніших типів перегородок — скляних та гіпсокартонних.
Підготовка до монтажу: основа успіху
Перш ніж братися за дриль, необхідно виконати кілька важливих підготовчих кроків. Цей етап однаковий для будь-якого типу перегородок.
- Завершіть оздоблювальні роботи: Кріплення перегородок виконується на фінішне покриття. Стіни та підлога мають бути вже облицьовані плиткою, а шви — затерті.
- Точна розмітка: Використовуючи будівельний рівень та лазерний нівелір (якщо є), нанесіть на стіни, підлогу та стелю чіткі лінії, де буде розташована ваша перегородка. Це найважливіший етап, що визначає геометрію майбутньої конструкції.
- Перевірка на комунікації: Переконайтеся, що в місцях майбутнього кріплення у стіні чи підлозі не проходять труби водопостачання, опалення або електричні кабелі. Використовуйте для цього спеціальний детектор.
Порада від майстра: Плануючи встановлення перегородки ще на етапі чорнового ремонту, можна передбачити закладні елементи (наприклад, дерев’яний брус або металевий профіль) у стінах. Це значно посилить місця кріплення, що особливо важливо для важких скляних конструкцій.
Кріплення скляної перегородки: елегантність та надійність
Скляні перегородки виглядають легко та сучасно, але вимагають дуже надійного кріплення. Найчастіше використовується загартоване скло товщиною 8-10 мм. Існує два основних способи його фіксації.
1. Використання П-подібного профілю
Це найпоширеніший та найнадійніший спосіб для стаціонарних скляних екранів.
- Монтаж профілю: П-подібний алюмінієвий або нержавіючий профіль кріпиться до підлоги та стіни (іноді й до стелі) строго по розмітці. Для кріплення до бетонної чи цегляної стіни використовують дюбелі та нержавіючі саморізи.
- Свердління плитки: Свердлити керамограніт чи плитку потрібно спеціальними свердлами (пір’яними або з алмазним напиленням) на низьких обертах і без ударного режиму, щоб уникнути розколу.
- Встановлення скла: Перед встановленням скла у паз профілю наноситься тонкий шар прозорого санітарного силіконового герметика. Скло вставляється у профіль через спеціальні пластикові підкладки, які не дають йому контактувати з металом.
- Герметизація: Після установки всі стики між профілем та стіною/підлогою, а також між склом та профілем ретельно герметизуються санітарним силіконом для запобігання протіканням.
2. Точкові кріплення (конектори)
Цей метод виглядає більш мінімалістично, оскільки не має видимих профілів.
- Розмітка отворів: Скло для такого кріплення замовляється одразу із заводськими отворами. Ваше завдання — максимально точно перенести розмітку цих отворів на стіну.
- Монтаж конекторів: У стіні свердляться отвори, куди встановлюються дюбелі. Потім до стіни прикручуються основи точкових кріплень.
- Фіксація скла: Скло навішується на основи, а з іншого боку затискається декоративними кришками. Між металом та склом обов’язково встановлюються м’які прокладки, що йдуть у комплекті.
- Герметизація примикання: Стик між склом та стіною/підлогою також необхідно пройти тонким швом силіконового герметика.
| Спосіб кріплення | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| П-подібний профіль | Висока надійність, краща герметичність. | Менш мінімалістичний вигляд. |
| Точкові конектори | Ефект «невагомості», сучасний дизайн. | Вимагає ідеально рівних стін, вища вартість. |
Монтаж перегородки з гіпсокартону
Гіпсокартонна перегородка дозволяє створювати складніші форми та ніші, але вимагає правильного вибору матеріалів.
- Використовуйте вологостійкий гіпсокартон (ГКЛВ): Він має зелений колір і спеціальні добавки, що знижують водопоглинання.
- Зберіть каркас: Каркас збирається з металевих профілів (UW для підлоги/стелі та CW для стійок). Профілі кріпляться до поверхонь дюбелями. Під профіль, що примикає до стін та підлоги, обов’язково наклеюється ущільнювальна стрічка для кращої звуко- та віброізоляції.
- Обшивка та гідроізоляція: Каркас обшивається листами ГКЛВ з обох боків за допомогою саморізів по металу. Після цього всю поверхню перегородки, особливо в зоні душової, необхідно покрити шаром обмазувальної гідроізоляції. Особливу увагу приділіть стикам листів та місцям кріплення, проклеївши їх гідроізоляційною стрічкою.
- Фінішне оздоблення: Після повного висихання гідроізоляції перегородку можна облицьовувати плиткою або мозаїкою.
Правильний монтаж перегородки у ванній — це запорука не лише краси, а й безпеки та довговічності ремонту. Не економте на якісних кріпленнях та герметиках, ретельно виконуйте розмітку та дотримуйтесь технології. Такий підхід гарантує, що ваша нова конструкція буде служити надійно і радувати око довгі роки.
Автор та редактор
