Ми постійно маємо справу з енергією: споживаємо її з їжею, платимо за неї в рахунках за електрику, використовуємо для руху автомобіля. Але в яких одиницях вимірюється ця універсальна величина? Чому на продуктах вказані калорії, а лічильник електроенергії показує кіловат-години? Хоча ці одиниці виглядають різними, всі вони описують одне й те саме — енергію. Давайте розберемося в цьому різноманітті та з’ясуємо, де і яка одиниця використовується.
Джоуль (Дж) — стандарт у світі науки
Коли фізики говорять про енергію, вони майже завжди мають на увазі джоулі. Джоуль (позначається як Дж) є стандартною одиницею вимірювання енергії в Міжнародній системі одиниць (SI). Це універсальна одиниця, яка підходить для опису будь-якого виду енергії, чи то механічна робота, теплота, чи електрична енергія.
Щоб уявити, що таке один джоуль, можна навести простий приклад: це енергія, яку потрібно витратити, щоб підняти невелике яблуко (вагою близько 100 грамів) на висоту одного метра. Звучить не дуже вражаюче, тому в повсякденному житті частіше використовують похідні одиниці, як-от кілоджоулі (кДж, 1000 Дж) або мегаджоулі (МДж, 1 000 000 Дж).
Калорія (кал) — енергія нашої їжі
З калоріями ми стикаємося щодня, дивлячись на етикетки продуктів. Калорія — це позасистемна одиниця, історично пов’язана з тепловою енергією. Одна калорія визначається як кількість теплоти, необхідна для нагрівання 1 грама води на 1 градус Цельсія.
Однак у дієтології та на упаковках продуктів зазвичай вказують «великі» калорії, або кілокалорії (ккал), часто позначаючи їх просто як «Калорії» з великої літери.
- 1 кілокалорія (ккал) = 1000 калорій (кал)
Співвідношення між джоулями та калоріями є фіксованим:
- 1 кал ≈ 4,184 Дж
- 1 ккал ≈ 4184 Дж або 4,184 кДж
Порада: Багато виробників продуктів харчування вказують енергетичну цінність і в кілокалоріях, і в кілоджоулях. Це вимога законодавства у багатьох країнах, яка допомагає уніфікувати інформацію для споживачів.
Кіловат-година (кВт·год) — одиниця електричної енергії
Коли ми отримуємо рахунок за електроенергію, ми бачимо там таємничі «кВт·год». Кіловат-година — це ще одна позасистемна одиниця, яка дуже зручна для вимірювання великих обсягів спожитої електричної енергії в побуті та промисловості.
Вона пов’язана не з енергією як такою, а з потужністю. Потужність — це швидкість споживання або вироблення енергії. Вона вимірюється у ватах (Вт).
- 1 кіловат (кВт) = 1000 ват (Вт)
Одна кіловат-година — це енергія, яку споживає пристрій потужністю 1 кВт протягом однієї години. Наприклад, якщо електричний обігрівач потужністю 2 кВт працював пів години, він спожив 1 кВт·год енергії.
Для переведення кіловат-годин у джоулі використовують просту формулу:
- 1 кВт·год = 1000 Вт × 3600 с = 3 600 000 Дж = 3,6 МДж
| Одиниця вимірювання | Символ | Де використовується | Приблизний еквівалент в джоулях |
|---|---|---|---|
| Джоуль | Дж | Наука, фізика (система SI) | 1 Дж |
| Кілокалорія | ккал | Харчування, дієтологія | ~ 4184 Дж |
| Кіловат-година | кВт·год | Електроенергетика, побут | 3 600 000 Дж |
Інші одиниці вимірювання енергії
Крім найпоширеніших, існують і більш специфічні одиниці, які застосовуються у вузьких галузях.
- Електронвольт (еВ): Використовується в атомній та ядерній фізиці для вимірювання енергії елементарних частинок. Це надзвичайно мала одиниця енергії.
- Британська теплова одиниця (BTU): Часто застосовується у США та Великій Британії для маркування потужності систем опалення та кондиціонування.
- Тонна нафтового еквівалента (т.н.е.): Використовується в енергетичній промисловості для порівняння великих обсягів енергії, отриманої з різних джерел (наприклад, вугілля, газу, нафти).
Розуміння світу через міру енергії

Як бачимо, вибір одиниці вимірювання енергії залежить від контексту: від масштабу та сфери застосування. Фізики використовують універсальні джоулі, дієтологи — звичні калорії, а енергетики — практичні кіловат-години. Хоча назви та цифри відрізняються, всі вони є різними мовами для опису однієї фундаментальної властивості нашого Всесвіту. Розуміння цих одиниць та їхнього взаємозв’язку допомагає краще орієнтуватися в інформації, що нас оточує — від етикетки на йогурті до рахунку за світло.

Автор та редактор