Ми щодня стикаємося з поняттям температури: перевіряємо погоду за вікном, налаштовуємо кондиціонер, вимірюємо температуру тіла чи готуємо страву за рецептом. Але чи замислювалися ви, що саме означають ці звичні нам «градуси» і чому в різних частинах світу їх розуміють по-різному? Відповідь криється у шкалах вимірювання, яких існує декілька. Давайте розберемося, в чому вимірюється температура, яка різниця між основними одиницями та де кожна з них використовується.
Шкала Цельсія (°C) — звичний стандарт
Найбільш поширена у світі система вимірювання температури, якою користуємося і ми в Україні, — це шкала Цельсія. Вона була запропонована шведським вченим Андерсом Цельсієм у 1742 році. В основі цієї шкали лежать дві ключові точки, пов’язані з водою:
- 0 °C — температура замерзання води (перетворення на лід).
- 100 °C — температура кипіння води при стандартному атмосферному тиску.
Проміжок між цими двома точками поділений на 100 рівних частин, які ми називаємо градусами Цельсія.
Завдяки своїй простоті та прив’язці до властивостей води, ця шкала стала стандартом для більшості країн світу, а також у науці та медицині. Коли ви чуєте прогноз погоди, бачите показники на термометрі для тіла чи налаштовуєте духовку, найімовірніше, йдеться саме про градуси Цельсія.
Шкала Фаренгейта (°F) — американська система
Якщо ви колись дивилися американські фільми або читали новини з США, то могли помітити, що там температура вказується в інших одиницях. Наприклад, комфортні +20 °C там перетворюються на +68 °F. Це шкала Фаренгейта, запропонована німецьким фізиком Габріелем Фаренгейтом у 1724 році.
Ця система має інші реперні точки:
- 0 °F — температура замерзання суміші води, льоду та солі.
- 32 °F — температура замерзання чистої води.
- 96 °F — приблизна температура людського тіла (за початковою ідеєю Фаренгейта).
- 212 °F — температура кипіння води.
Сьогодні шкалу Фаренгейта використовують переважно у США та на деяких залежних від них територіях. Для більшості людей вона здається менш інтуїтивною, адже важко уявити, що означає «80 градусів тепла», якщо ви звикли до Цельсія.
Корисна порада: Як швидко перевести Фаренгейт в Цельсій?
Існує точна формула: °C = (°F – 32) × 5/9.
Але для швидкої приблизної оцінки в голові можна скористатися спрощеним методом: від значення у Фаренгейтах відніміть 30, а потім отримане число поділіть на 2.Приклад: 70 °F.
70 – 30 = 40.
40 / 2 = 20.
Отже, 70 °F — це приблизно 20 °C. (Точне значення — 21,1 °C).
Шкала Кельвіна (K) — мова науки
У науковому світі, особливо у фізиці та хімії, потрібна абсолютна шкала температури, яка не прив’язана до властивостей води. Такою шкалою є шкала Кельвіна, названа на честь британського фізика Вільяма Томсона, лорда Кельвіна.
Головна відмінність кельвінів від градусів Цельсія чи Фаренгейта полягає в тому, що нульова точка цієї шкали — це абсолютний нуль. Це теоретично найнижча можлива температура у Всесвіті, при якій припиняється будь-який тепловий рух атомів і молекул.
- 0 K (абсолютний нуль) = -273,15 °C.
При цьому крок шкали Кельвіна дорівнює кроку шкали Цельсія. Тобто, зміна температури на 1 K еквівалентна зміні на 1 °C. Це робить переведення між цими системами дуже простим.
Як перевести Цельсій в Кельвіни?
Потрібно просто додати до значення в градусах Цельсія число 273,15.
K = °C + 273,15
Наприклад:
- Температура замерзання води: 0 °C = 273,15 K.
- Кімнатна температура: 20 °C = 293,15 K.
- Температура кипіння води: 100 °C = 373,15 K.
Зверніть увагу, що при позначенні температури в кельвінах не використовується слово «градус» чи значок ° — просто K.
Таблиця порівняння основних температурних шкал
| Подія / Умова | Цельсій (°C) | Фаренгейт (°F) | Кельвін (K) |
|---|---|---|---|
| Абсолютний нуль | -273,15 °C | -459,67 °F | 0 K |
| Замерзання води | 0 °C | 32 °F | 273,15 K |
| Нормальна температура тіла | ~36,6 °C | ~97,9 °F | ~309,75 K |
| Кипіння води | 100 °C | 212 °F | 373,15 K |
Розуміння контексту — ключ до правильного вимірювання
Як бачимо, поняття «градус» може означати зовсім різне залежно від системи вимірювання. Шкала Цельсія є найзручнішою для повсякденного життя, Фаренгейт залишається історичним стандартом у кількох країнах, а Кельвін є незамінним інструментом для наукових розрахунків.
Розуміння цих відмінностей не лише розширює кругозір, але й допомагає уникнути плутанини, коли ви стикаєтесь з інформацією з різних джерел — чи то читаючи наукову статтю, чи налаштовуючи техніку, вироблену для американського ринку. Тепер, почувши про температуру, ви точно знатимете, про які саме «градуси» йдеться.
Автор та редактор
